XXIX
ДО ЛАСТІВКИ
О, дочко Пантеона, юна афінянко,
Цикадою годуєш голих ластів'яток.
Маленькі та слабкі так рано із кубельця
Бояться вилітати – їм це ще не вдасться.
Літати можеш ти як ця комаха за́вжди. 5
Є два крила і в цьому схожа до цикади.
Співаєш пісню і свою вона розносить
Для всіх женців, що жнуть травичку у покоси.
В осінні дні ви разом летите далеко.
Її як здобич ловиш й тягнеш до гніздечка. 10
А чи не соромно тобі її вбивати?
Цикада через тебе змушена вмирати.
(Переклад з Евена Пароського.)Пантеон— це ієрархія богів, що жили на горі Олімп, очолювана Зевсом. Основу складали 12 олімпійців, які уособлювали сили природи та людські емоції (любов, гнів, мудрість). Вони мали антропоморфні риси — виглядали і поводилися як люди, але були безсмертними, всемогутніми та керували долями смертних.
ОРИГІНАЛ
XXIX
A L'HIRONDELLE
Fille de Pandion, ô jeune Athénienne,
La cigale est ta proie, hirondelle inhumaine,
Et nourrit tes petits qui, débiles encor,
Nus, tremblants, dans les airs n'osent prendre l'essor.
Tu voles; comme toi la cigale a des ailes. 5
Tu chantes; elle chante. À vos chansons fidèles
Le moissonneur s'égaye, et l'automne orageux
En des climats lointains vous chasse toutes deux.
Oses-tu donc porter dans ta cruelle joie
A ton nid sans pitié cette innocente proie? 10
Et faut-il voir périr un chanteur sans appui
Sous la morsure, hélas! d'un chanteur comme lui!
(Trad. d'Événus de Paros.)
