*****
Добре те, що я життя
В цьому світі маю –
І думки, і почуття,
Що в собі тримаю.
Разом з ними я пливу
В кораблі життя
В мріях, снах і наяву.
Серденька биття
Тихе чую в тишині
Й кожен подих свій.
Усміхається мені
З неба сонце – мій
Любий друг і гріє так
Лагідно мене,
Що в душі, неначе мак,
Квітне чарівне
Щастя, а із ним любов
Ніжна, неземна,
Що буяє знов і знов
Так, немов весна,
Мовби квіти навесні,
Ніби їхній цвіт,
Наяву, а не у сні
На увесь цей світ,
Що не має ні кінця,
Ні початку. Я
Сію їх в людські серця
Й душі, щоб уся
Людськая сім’я жила
З ними лиш щомить,
Із тенет нещастя й зла
В ту прекрасну мить
Вивільнившись назавжди,
Щоб не знали ввік
Жодної вони біди,
В щасті жили вік.
Євген Ковальчук, 12. 04. 2022
ID:
1063705
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.06.2026 18:58:40
© дата внесення змiн: 06.06.2026 18:58:40
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
