Обійми... І затихне весь світ,
І зупиняться краплі у небі.
Полетить моє серце в політ,
Коли я пригорнуся до тебе...
І соната дощу оживе —
Зазвучить уже зовсім інакше.
До нас щастя крізь грози пливе:
Неймовірне, солодке і наше.
І заграють на струнах душі
Ті акорди, що небо нам пише.
Ми сховаємось в цьому дощі...
Тут лиш ми, наше щастя і тиша.
