Підстав свої вуста - кохання переллю...
Трояндами заквітне життя це по-новому,
Розтане сірий лід із розпачу, жалю,
І кров твоя гаряча розжене зрадливу втому
Від спалених мостів, уявних перепон,
Занедбаних думок не жити - виживати...
Підстав свої вуста, пусти гарячу кров,
Почни своє життя з теперішньої дати...
Нарешті наші сни у дивних вечорах
Почнуть свої мазки із ніжності палітри.
Відчуй цей ніжний смак... Від пристрасті жара
Нас спалює обох, як сонце дивоквіти,
Суцвіття наших душ, сплетіння пружних тіл,
Що зваблюють весь світ своїм танком шаленим...
Підстав, бо зараз мушу лиш ховатися від стріл,
Бо душу переллю лише єдиній, нареченій.
***
Подставь свои уста - я выплесну любовь...
Ты заживешь в цветах, невидимых до этого
И в жилах закипит разбавленная кровь,
Застывшая, как лед, алеющий при свете
Погасших очагов чуть подостывших душ,
Мерцающих вокруг в пустых попытках выжить...
А ты живи сейчас. Сотри разводов тушь
И попытайся всё из данного нам выжать.
Настал и наш черед... алеющий закат
Нам открывает мир возможностей и ласки.
Ты ощути ночной манящий аромат
Из запахов любви, желания и краски
Соцветий наших душ, соцветий наших тел,
Погибших-утонувших в один момент друг в друге.
Я выплесну любовь, лишь так, как я хотел,
Я выплесну себя лишь избранной супруге.
© Copyright: Володимир Науменко
Раздел: лирика любовная
Свидетельство о публикации № 83452
2016 г.
ID:
1065406
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 10.07.2026 07:31:41
© дата внесення змiн: 10.07.2026 07:32:58
автор: Володимир Науменко
Вкажіть причину вашої скарги
|
