Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлая (Світлана Пирогова): Жнива - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Lana P., 17.07.2026 - 00:17
Вона присвячена темі життєвих підсумків, закону причини й наслідку (карми або Божого суду) та справжнім людським цінностям. Надія Башинська, 12.07.2026 - 14:35
Paris, 12.07.2026 - 14:20
Хто що сіяв -- то і вернеться... у часі... Як лаконічно та мудро... З повагою О-М MAX-SABAREN, 12.07.2026 - 14:07
Саме так ::: То ж сій любов - вона не знає тліну, Жнива ж бо дозрівають у людині..!!! З повпгою Олекса Удайко, 12.07.2026 - 09:49
Маг Грінчук, 11.07.2026 - 21:53
Прекрасний, глибокий і водночас затишний вірш! Ви чудово передали класичний мотив жнив не просто як сільськогосподарської праці, а як найвищого духовного підсумку людського життя. Катерина Собова, 11.07.2026 - 21:20
Рясна Морва, 11.07.2026 - 18:56
То ж сій любов - вона не знає тліну,Жнива ж бо дозрівають у людині. Капелька, 11.07.2026 - 16:21
Дякую, Світлано, за актуальну, чуттеву лірику, яка торкається важливих речей! Не серп один врожай збирає літ, А час, що душі міряє без слова, Бо кожен вчинок залишає слід, Який у вічність проростає знову. Сем Діма, 11.07.2026 - 15:47
Біблія говорить: «Що людина посіє, те і пожне»…Закон сіяння і жатви не відмінено! Н-А-Д-І-Я, 11.07.2026 - 15:33
Чудовий філософський висновок: То ж сій любов - вона не знає тліну, Жнива ж бо дозрівають у людині. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||