Там буде видно
Плаче ніч глухим риданням,
Небо грозами гримить,
Рабинович ліг зарання,
Але крутиться, не спить,
Будить жінку, каже: - Міла!
Щось хотів тобі сказать,
Старший я за тебе, мила,
Років з хвостиком на п’ять.
То ж помру, напевно, першим,
Ти поплачеш, покричиш,
Потім сльози й носа втерши,
Весь мій бізнес продасиш.
Потім вискочиш за Яшу,
Ласий Яша той на «кеш»,
Геть любов забудеш нашу,
Потім разом з ним гайнеш,
За моря, за океани,
По курортам, казино,
І грошей моїх не стане,
Наче їх і не було…
Заросте моя могилка,
Непролазним бур’яном…
Що ти скажеш на це, Мілка,
Буде правдою чи сном?
- Фіма! Фіма! Стелиш гладко!
Фантазуєш, дай БожЕ!
Ти помри, давай, спочатку,
А там буде видно вже…
ID:
1067254
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Гумористичні й жартівливі вірші дата надходження: 13.08.2026 12:12:29
© дата внесення змiн: 13.08.2026 12:12:29
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|