Про правильного кума або Стоп корупція!
Я сиджу і гірко плачу,
Дивлюсь зранку передачу,
В ній білявочка губата,
Про корупцію прокляту,
Так ретельно викладає,
Що від злості аж тіпає!
Ні, це ж треба! От паскуди!
Корумповані ці люди,
Наплели кругом пастки,
Як огидні павуки,
Все тенетами покрили,
Всіх охочих спокусили,
А держава стогне бідна,
Від негідників огидних!
І причиною цього -
Непотизм і кумівство,
Зло усе і поготів,
В цьому світі від кумів...
Я також, само собою,
Кумів маю, цілих троє.
Перший - вчитель, педагог,
Мовознавства напівбог!
Знає де вліпить і як,
Всякий розділовий знак,
Де двокрапку, а де кому,
Зошити тягне додому,
Виправляти помилки,
Шмаркачам, за копійки!
Другий - працівник культури,
Дуже трепетна натура!
Розбирається, собака,
В тих таємних нотних знаках,
Випива, звичайно, трошки,
Рве на весіллях гармошку,
І навчає всіх вокалу,
Після зайвого бокалу...
Третій в мене кум - поштар,
Має унікальний дар,
За бесплатно, майже даром,
Натягнувши окуляри,
Видає пенсійні гроші,
Потім в ролі листоноші,
По селу і навіть далі,
Крутить нозями педалі...
Я ще дужче гірко плачу,
Ну, чому така невдача!?
Який зиск від кумівства,
З цими, вибачте, трьома?
Я і так і так міркую,
Що я там накорумпую -
З клуба списані цимбали,
Щоб малі на нервах грали?
Може глобуса зі школи?
Кум й того не дасть ніколи!
Чи стару поштову скриню?
З логотипом, жовто-синю...
І тоді, десь в глибині,
Думка блиснула мені -
От би кума десь узяти,
Ну хоча би, депутата!
А ще краще, прокурора,
Чи народного актора!
Щоб пристроїв на роботу,
Де працюють лиш в суботу,
А зарплата кожен день,
А не в місяць раз лишень!
І два чорних Мерседеси,
На титанових колесах,
За ціною Жигулів,
Щоб мені він намутив!
На Хрещатику квартиру,
Для дружини шубу сіру,
А до неї шапку,.. дві!
Як ні в кого на селі.
І землі, гектарів сто,
Можна двісті, ну а шо!
І ще дачу біля моря,
От тоді б не знав я горя!
Але як би я не стрибав,
Того кума не надибав,
То ж вважаю на всі сто,
Що корупція - це зло!
І руйнує нашу Неньку,
Непомітно, потихеньку,
Як іржа - гризе, гризе,
Вже погризла нам усе!
Пропоную проявляти,
До корупції, завзято,
Толерантність нульову,
А негідників - в тюрьму!
І хабарників, до пари,
Теж під шконку і на нари!
Але не усіх, помірно,
Ми ж народ, насправді, мирний,
Хай їх трохи зостається,
Може, кум таки знайдеться...
ID:
1067373
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Гумористичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Гумористичні й жартівливі вірші
дата надходження: 15.08.2026 18:30:39
© дата внесення змiн: 15.08.2026 18:30:39
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
