|
Світле сонечко палає
В нас вогнем палким,
Все довкола осяває
Ясним днем таким,
Що настав вже. Світла днина,
Тепла теж така,
Бо прийшла її година.
Так, немов ріка,
Тепле світло з сонця ллється
В серденько моє.
Радісно воно сміється.
Я тепло твоє,
Ясне сонце, вкрай ціную.
Я на світі цім
Завдяки тобі існую,
Є, живу. На нім
Все живе, усі живії,
Бо сіяєш ти
Й грієш, промені яснíї
Шлючи з висоти.
Як же добре, як же мило
Із тобою жить,
Наше сонячне світило,
Кожну часу мить,
Що минає, протікає
Так, немов вода!
Із тобою утікає
Будь-яка біда,
Ясне сонце, адже знає –
Ти її умить
Спалиш. Вся вона сконає,
У тобі згорить.
У мені ж ти викликаєш
Щастя чарівне,
Як так ніжно зігріваєш
Усього мене.
Євген Ковальчук, 17. 05. 2022
ID:
1068655
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу
дата надходження: 08.09.2026 20:48:38
© дата внесення змiн: 08.09.2026 20:48:38
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
