Несе мене ріка життя
З минулого у майбуття,
Допоки я живу
На цьому світі, кожну мить,
Допоки серце стукотить
У грудях. Я пливу
Рікою власного життя,
Допоки думи й почуття
Несу в собі весь час,
Цілісінькії ночі й дні,
Допоки їхній у мені
Палкий вогонь не згас.
Вони – ріки життя рушій,
Бо завдяки лиш їм у ній
Пливу я всяку мить.
Ріка життя лише одна.
Тоді, коли спливе вона,
Життя порветься нить.
Тому пливу я нею так,
Аби життя солодкий смак
Я відчував щомить,
А також ті, з ким я пливу
В ріці життя, із ким живу,
Допоки стукотить
У грудях серденько моє.
Для цього все в цім світі є.
Лиш озирнись ти так
Навкруг, приймай дари, живи
І тіло, й душу і пливи
Життя рікою всмак!
Євген Ковальчук, 18. 05. 2022
