Сонце встало,
Запалало
На довколишній весь край,
Розбудило
Ніжно, мило
Все навкруг, поклавши край
Ночі. Сонце,
Чи не сон це,
Що довкола все цвіте?
«Ні, не сон це.
Я ж бо сонце
Тепле, гарне, золоте.
Все квітує,
Бо панує
Вже весна – моя сестра –
Молодиця,
Чарівниця.
Вже ж її прийшла пора,
Що триває.
Час минає.
І вона також мине,
Піде, вийде.
Літо прийде
Й край увесь твій огорне.
І блищати
Чи палати
Буду ще тоді ясніш.
Буде, знаю,
В цьому крáю
Ще квітучіше й тепліш».
Євген Ковальчук, 20. 05. 2022
