Минуло літо… Непомітно
Пішло у синю-синю даль,
Промінням сонячним ізвідти
На землю кидає печаль.
Змахне веселками між квітів,
Торкнеться яблук у саду:
Смачні, дозрілі, соковиті,
Додолу в трави обпадуть.
Зійде туманами у ранках,
Проллється мжичкою, дощем,
Сховається у сиві хмарки
Та небо вкутає плащем.
Відлунням клекоту журавки
Пройдеться осінь по землі,
Та падолистом в сухі трави,
Засне у зораній ріллі.
