Бог з неба подивився і здивувався!
Які ж ви телепні! - Ще вірите в казки́?!
І хто б за вас іще так піклувався,
Як батько й мати! Це ж богів зразки́!
Вони зразки найвищої Любові!
Богам до них ще мріять і рости́!
Вона - із породілєвої крові.
Та з поцілунка - вище не знайти!
Батьки нас не ліпили - НАРОДИЛИ!
Рабами нас не будуть називать!
І вірять в казки більбії дебіли.
Щоб казкарям над ними панувать!
А ви кудись гукаєте до неба...
Коли ваш бог - тут! Поряд! А не ДЕСЬ!
Шукати, якщо маєш - геть не треба!
Для них з колін піднятись боїтесь.
В церквах фантому б'єте ви поклони,
Забувши Вєди, мудрість Козаків.
Вклоніться БАТЬКАМ! Навчають Кони!
Ви - їхня гордість! Посмішка батьків.
Батьки нас не ліпили - НАРОДИЛИ!
Рабами нас не будуть називать!
І вірять в казки більбії дебіли.
Щоб казкарям над ними панувать!
Ви - авангард! Якої допомоги???
Хіба хто перший - має буть слабким?!
Ви архитектор в майбуття дороги.
А проку з вас - лиш папіросний дим.
Ви - попрошайки - злидневі холопи.
Забули зброю, Гордість, Рід та Честь.
Задкуєте в молитвах, губошльопи.
Та клянчите поради. Просто жесть!
Батьки нас не ліпили - НАРОДИЛИ!
Рабами нас не будуть називать!
І вірять в казки більбії дебіли.
Щоб казкарям над ними панувать!
А простір заповняти між вухами?
Отой святою мудрістю Батьків!
Бо засівали в вас її роками -
Звитяги Духу! Рунами рядків.
Батьки нас не ліпили - НАРОДИЛИ!
Рабами нас не будуть називать!
І вірять в казки більбії дебіли.
Щоб казкарям над ними панувать!
Боги-батьки нас ЖИВО НАРОДИЛИ!!!
А не зліпили з глини та лайна!
А ви якусь там казку заучили
Де бог - всьому, завжди і скрізь - Ціна!
І ваша роль залежить від бумажок -
Фарбованих листочків без ціни.
І доля прозябає із поблажок
Які дарують фантазійні СНИ.
Батьки нас не ліпили - НАРОДИЛИ!
Рабами нас не будуть називать!
І вірять в казки більбії дебіли.
Щоб казкарям над ними панувать!
Насипав рабської терплячки діжок 100,
Назвав дітьми? - привласнив вас нахабно,
Хіба дітьми - та може бути хто,
Кого зліпив Гончар з лайна незграбно...
Дітей не ліплять! Отака ганьба.
Рабів та бовдурів - ви ж вірете в халепу.
І бігає за долею юрба,
Безвільно поклоняючись Вертепу.
Батьки нас не ліпили - НАРОДИЛИ!
Рабами нас не будуть називать!
І вірять в казки більбії дебіли.
Щоб казкарям над ними панувать!