Гулак-Артемовський Семен Степанович :: Критика

Опера "Запорожець за Дунаєм".
        Сюжет опери відсилає до часів, коли після знищення Запорізької Січі московськими військами за велінням російської імператриці Катерини ІІ (1775 р.), козаки, щоб уникнути кріпацтва, подалися у «прийми» до турків та на довгі роки осіли за Дунаєм. До цієї трагічної в історії українського народу події, були роки звитяжної козацької слави.
        Туреччина, або, як ії тоді називали, Османська Порта, перетворилася в XV-XVI століттях на найбільшу і наймогутнішу державу не тільки на Сході, але й у світі. Турецькі султани завоювали понад 30 держав, поширивши свою владу на величезні простори. Не на вільну волю подалося козацтво, а під владу турецької Порти, не у єдинокровців довелося шукати захисту, а серед людей іншої віри. Султан погодився з козацькими вольностями, щоб мати на своїй службі вояків європейської слави, і виставив прибульцям умову — на першу його вимогу поставляти одну тисячу козацького війська.
       Задунайські січовики, перебуваючи на чужих землях, трималися своїх віковічних звичаїв та не втрачали зв’язків з рідним краєм, постійно поповнювалася втікачами з України, зберігали прадавні звичаї. Турки не дуже довіряли своїм «приймакам», не дозволяли їм утримувати кінноту і артилерію. Наприкінці 20-х років XIX ст. для задунайців склалися нестерпні умови. На Балканському півострові набуло широкого розмаху повстання проти турецького гноблення. Проти сербів і греків турки посилали й задунайських козаків. Та хіба водилося козакам битися проти одновірців-християн? Коли розпочалась російсько-турецька війна (1828-1829 років) і османський уряд надумав департувати задунайців до Єгипту, кошовий Йосип Гладкий вирішив перейти Дунай і повернутися на українські землі. 18 травня 1828 року кошовий, разом з 500 задунайцями, забрали з собою святині Січі — церковний вівтар, козацькі грамоти та вийшли на човнах у море... Таким був історичний фон, на тлі якого розвивася сюжет опери С.Гулака-Артемовського “Запорожець за Дунаєм”.
       Перебуваючи у 1843 році в Україні, видатний український співак, соліст імператорського Маріїнського театру Семен Гулак-Артемовський мав нагоду зустрітися з живими прототипами Андрія та Оксани, Карася та Одарки. Захоплюючись історією українських козаків, їх нелегкою долею у вигнанні, він написав оперу «Запорожець за Дунаєм» (1861 – 1862), яка стала вершиною творчості композитора.
       Прем’єра опери «Запорожця за Дунаєм» відбулася 14 квітня 1863 року на сцені Маріїнського театру. С.Гулак-Артемовський був першим постановником опери і виконавцем партії Карася. Через рік, 6 жовтня 1864 р. вистава пройшла у Великому театрі у Москві. Вона мала величезний успіх, завдяки своїм яскравим мелодійності, сповненій народнопісенних інтонацій.
       18 (30) травня 1876 року з'явився так званий Ємський циркуляр — розпорядження російського імператора Олександра II, яке було спрамоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком. Хоч сценічні жанри і не входили до переліку заборонених, цензура виключила із списку таких, що дозволяються до показу. Діяли й розпорядження Катерини ІІ завжди і повсякчас нищити все, що стосувалося запорізького козацтва. Тому довгий час опера “Запорожець за Дунаєм” не ставилася у театрах. І лише через 19 років, 11 червня 1884 р., оперу було поставлено у Ростові-на-Дону Михайлом Старицьким. У виставі брали участь корифеї української сцени - Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, Марія Садовська-Барілотті.
       На сцені Національної опери України «Запорожець за Дунаєм» вперше прозвучав у грудні 1934 року. За усю історію існування опери на київській сцені в ній співали майже всі провідні співаки України. Партію Карася виконували М.Донець, І.Паторжинський, Є.Ценьов, М.Роменський, М.Частій, А.Кікоть, В.Грицюк, М.Шопша. Партію Одарки співали М.Литвиненко-Вольгемут, О.Петрусенко, О.Жила, В.Любимова, В.Багацька. В ролі Оксани були М.Сокіл, З.Гайдай, Н.Захарченко, М.Бем, Г.Шоліна, О.Станіславова, Т.Пономаренко, К.Радченко, З.Христич, Є.Колесник, Г.Ципола, Л.Забіляста. В ролі Султана - М.Гришко, К.Лаптєв, М.Шостак, С.Козак, М.Шевченко, Ю.Гуляєв, А.Мокренко, Д.Гнатюк. Партію Андрія виконували В.Третяк, Ю.Кипоренко-Доманський, В.Борищенко, В.Тимохін, В.Козерацький, П.Білинник, А.Солов’яненко, С.Фіцич.
       28 лютого 2015 року виставу “Запорожець за Дунаєм” було поновлено на сцені Національної опери України. Тепер вона йде у новій музичній редакції та оркеструванні Мирослава Скорика, у новій сценічній редакцій режисера Анатолія Солов'яненка. У цій виставі збережено традиційні цінності цього невмирущого твору, закцентовано увагу на найкращих творчих виявах музичної палітри Семена Гулака-Артемовського.
       
        Анатолій Денисенко, кандидат історичних наук,
        Василь Туркевич, заслужений діяч мистецтв України.