Глієр Рейнгольд Моріцевич :: Критика

Найпопулярніший твір Р.Глієра, який донині залишається раритетним та найбільш популярним серед співачок з колоратурним сопрано, є Концерт для голосу з оркестром. Композитор написав цей твір у 1943 році. Поява під час війни цього ніжного, красивого, ліричного твору для жіночого голосу стала несподіванкою, адже в роки важких випробувань з'являлося більше опусів героїчного спрямування. А в концерті Глієра слухачі почули Голос. Жіночий Голос - символ материнства і краси - пролунав, як глас печалі й надії, як спогад про красу та гармонію світу.
       
        Більше 70 років Концерт для голосу з оркестром лунає в концертних залах різних країн, у виконанні співачок кількох поколінь. Проте не кожній “по зубах цей міцний горішок”. Твір - дуже складний для виконання, і не тільки в технічному плані. Надскладна вокальна техніка — це лише фундамент, над яким формується живий простір, Всесвіт, де живе чиста людська душа в оточенні краси та гармонії. Вокалістки кажуть: “Легше тричі поспіль проспівати "Травіату", ніж Концерт для голосу Глієра”.
       
        Композитор присвятив свій Концерт видатній співачці Надії Казанцевій, яка стала й першою виконавицею твору. Прем'єра відбулася у Москві, 12 травня 1943 року, з оркестром Всесоюзного Радіо під орудою О.Орлова. 1947 року Концерт для голосу прозвучав у Відні, в залі «Мюзикферайна» з оркестром Віденського радіо. Надія Казанцева співала Концерт з 60 різними диригентами.
        В Україні найкращими інтерпретаторками цього твору стали Єлизавета Чавдар, Бела Руденко та Євгенія Мірошниченко. Ось як Євгенія Семенівна розповідала про цю музику: “Перша частина - сумне й тужливе оповідання про розлуку з коханим і звучить воно, як народний плач. Друга частина - легка, радісна, прозора, в ній - сонце, пташки, подих життя, торжество разуму та справедливості” (з книги Т.Швачко.“Євгенія Мірошниченко”).