Степурко Віктор Іванович. :: Критика

Віктор Степурко з тих композиторів, які, маючи неабиякий мелодійний дар, все ж не спокусилися на написання пісень під замовлення популярних співаків. Тому його мелодії не «крутяться» в пісенних хіт-парадах, на їхнiй основі не знімають відео-кліпи зірки шоу-бізнесу. Не пішов Степурко й шляхом прибуткової справи — створення гімнів для заводів та банків. Він не женеться за заробітками, а пише тільки те, до чого душа лежить. Хоча не можна його віднести і до тієї когорти авторів сонат, симфоній та кантат, чию музику можна почути (зрозуміло, якщо ти член Спілки композиторів України) тільки на сучасних композиторських пленумах та фестивалях і більше ніде, тому що попиту на неї немає. Що стосується Віктора Степурка — без його музики (він нині пише переважно хорові твори) не обходиться, мабуть, жоден виступ відомих в Україні співочих колективів. Наприклад, Полтавський камерний хор, у програмі якого були твори Степурка, отримав третє місце на міжнародному конкурсі в Італії. Житомирська капела «Орея» привезла додому золоту медаль з Німеччини, а жіночий хор із Миколаєва отримав Гран-прі на міжнародному конкурсі в Криму. І, знову ж таки, тут не останню роль зіграла музика Віктора Степурка. Його твори увійшли до репертуару Канадської капели бандуристів, а хор “Київ” під орудою Миколи Гобдича по всьому світу виконує духовні твори Степурка, а також народні пісні в його обробках.
       
        Людмила КУЧЕРЕНКО (зі статті “Маестро В.Степурко з Макарова”.
        Газета “День”, № 70, 2003р.)