Лятошинський Борис Миколайович :: Біографія
Творчість |
Біографія |
Критика
Лятошинський Борис Миколайович — видатний український композитор, піаніст, диригент, педагог, музично-громадський діяч 20 ст., народний артист України, лауреат державної премії України імені Шевченка (1971). Народився 3 січня 1895 року в Житомирі, в родині професора гімназії. Навчався у житомирській гімназії, яку закінчив 1913 року. Грі на фортепіано його вчила мати. Вже у гімназійні роки Лятошинський написав перші твори - салонні пєси для фортепіано і фортепіанний квартет, які були виконані у Житомирі. 1913 р. Б.Лятошинський вступив на юридичний факультет Київського університету св. Володимира й, готуючись до вступу в консерваторію, почав брати приватні уроки музики у відомого композитора Р.Глієра. З 1914 по 1919 Лятошинський навчався у Глієра в Київській консерваторії (клас композиції).1917 року Лятошинський вперше виступив, як диригент (виконав другу частину власної першої симфонії). По закінченні навчання Лятошинського залишено в консерваторії викладачем музично-теоретичних дисциплін. За роки роботи він також прославився, як обдарований піаніст й талановитий диригент. У 20-ті роки композитор активно займався творчою і музично-громадською роботою, з 1922 по 1925 рік очолював Асоціацію сучасної музики. З 1935 року Лятошинський став професор Київської (1935-1938), а у 1941-1944 роках Московської консерваторій. В роки війни, з 1941 по 1944, Лятошинський працював в евакуції, у Саратові (Росія), де викладацьку роботу в консерваторії поєднував з працею на радіостанції імені Т.Шевченка. Б.Лятошинський був одним із засновників, першим Головою та довголітнім членом правління Спілки композиторів України. У Б.Лятошинського навчалися майбутні музикознавець Ігор Белза, композитори Леонід Грабовський, Леся Дичко, Іван Карабиць, Кара Караєв, Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Ігор Шамо та інші. У творчому доробку композитора — дві опери, п'ять симфоній, оркестрові сюїти, увертюри, численні камерно-інструментальні твори, музика до драматичних вистав та кінофільмів, сонати, хорові твори, обробки народних пісень. Крім того, Лятошинський займався інструментуванням творів інших композиторів. Разом з Л.Ревуцьким він зробив інструментовку опери Лисенка “Тарас Бульба”, опери “Шахсенем” та скрипкового концерту Р.Глієра. Помер Б.Лятошинський раптово, 15 квітня 1968 року в Києві. Ім'я Бориса Лятошинського носить музична школа в Житомирі (в школі відкрито кімнату-музей Б. Лятошинського), вулиці в Житомирі, Києві та Луцьку.
|