Климовський Семен :: Біографія

Семен Климовський - козак Харківського полку, філософ, поет, автор популярної пісні «Їхав козак за Дунай», яку співають вже більше 200 років. У 18 столітті пісня була настільки популярною, що її вважали народною.
       
       Про життя Семена Климовського даних майже не збереглося. Немає навіть точних дат народження та смерті козака. Проте є припущення, що життя його було довгим, може навіть понадстолітнім. В усіх джерелах написано, що Климовський народився на рубежі XVII та XVIII ст., а помер на рубежі XVIII та XIX ст. у селі Припутні Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (неподалік сучасного селища Нова Прага, що в Олександрійському районі на Кіровоградщині). Села давно немає: останні мешканці вибралися звідти під час голодомору 1932-1933 рр. 14 жовтня 2003 року на місці хутора Припутні встановлено пам’ятний знак. Життя С.Климовського, як правило, пов’язують з Києво-Могилянською академією, в якій він начебто навчався (хоча в енциклопедії «Києво-Могилянська академія в іменах» згадок про С.Климовського немає).
       
        Російський історик М.Карамзін вважав Климовського самородком, «учнем природи», якого, на жаль, «не довчило мистецтво». Навряд чи такий погляд має підстави, оскільки твори поета, які дійшли до нас, свідчать про добре знання ним мов, літератури та філософії. Проте, саме Карамзін першим підтвердив авторство пісні «Їхав козак за Дунай». Він був також ознайомлений й з іншими творами Семена Климовського «Про правду та великодушність благодійників» і «Про правосуддя начальників».
       
       У 1905 році історику Всеволоду Срезневському пощастило відшукати в особистій бібліотеці Петра I та опублікувати два рукописні твори, які підписав «негоднейший раб харьковский козак Семен Климов», зробивши їх надбанням усіх цікавих. Цей рукопис зберігається у Петербурзі в Бібліотеці Російської Академії наук. Вже в наш час дослідник літературної давнини Валерій Шевчук переклав писання поета XVIII ст. сучасною українською мовою і помістив в одному з томів «Антології української поезії».