Задор Дезідерій Євгенович. :: Критика

Ім'я Дезідерія Євгеновича Задора належить трьом музичним культурам - українській, чеській та угорській. Адже народився він в Угорщині, навчався в Чехії, а другу половину свого життя, - а це більше сорока років, - жив й творив в Україні. У середині ХХ століття Д.Задор був найфаховішим музикантом краю — знаний фольклорист та збирач народних пісень, видатний педагог, відомий піаніст європейської величини, продовжувач багатих традицій органної та хорової школи Закарпаття, відомий композитор, і нарешті — засновник та перший директор Закарпатського музичного училища, яке зараз носить його ім'я.
       
       Найвідоміші твори Д.Задора:
       
       Концерт для фортепіано з оркестром,
       Концерт для цимбалів з оркестром,
       кантата «Карпати» на вірші Ю.Гойди для солістів, мішаного хору та симфонічного оркестру,
       фантазія «Тиса» для оркестру народних інструментів,
       симфонічна поема «Верховина», «Біля колиски» для мецо-сопрано, баритона та струнного оркестру,
       сюїта «Полонинські картинки» для струнного тріо,
       фантазія «Карпатська веселка» для фортепіано і камерного оркестру,
       фортепіанна соната,
       численні обробки закарпатських народних пісень для голосу із супроводом та різних складів хорів.
       Твори Д.Задора друкували музичні видавництва Москви, Києва, Львова, Будапешта, виконувались та продовжують виконуватись в Україні, Австрії, Італії, Німеччині, Франції, Угорщині, Чехії.
       
        У 2012 році в Ужгороді пройшли урочистості з нагоди 100-річчя від дня народження Дезідерія Задора. В державному музичному училищі, засновником якого він став і ім'я якого нині гідно носить цей заклад, пройшло урочисте погашення маркованого конверту до 100-річчя ювіляра і відбулася міжвузівська конференція, присвячена дослідженню творчості Задора. А у Закарпатській обласній філармонії відбувся урочистий концерт, на якому був присутній син композитора, віолончеліст Іштван Задор. Він зараз мешкає в Угорщині, а перебуваючи в Ужгороді, подарував Ужгородському музичному училищу нотний архів свого батька. Це - майже 500 нотних збірок, серед яких - унікальні екземпляри, яким близько 100 років і яких нині, звісно, майже не знайти.