Дилецький Микола Павлович. :: Критика

Парте́сний спів (з лат. рartes — частини, партії, голоси) - вид церковного багатоголосного хорового співу, який на початку 17 століття замінив одноголосний знаменний спів.
       Кількість голосів (партій) коливалась від 3 до 12, в окремих випадках досягала 48. Кожна партія виконувалась невеликою кількістю співаків, здебільшого по 1-2 на партію. Тому партесний спів слід віднести скоріше до ансамблевого, ніж до хорового. Виконавцями партесної музики були хлопчики, яких спеціально навчали, та дорослі професійні співаки. Залучення жіночих голосів до виконання не практикувалось.
       Найхарактерніший жанр партесної музики - партесний концерт. На основі партесного концерту пізніше, у другій половині 18 століття, сформувався жанр хорового духовного концерту, який і витіснив партесний спів із вжитку.
       Теоретичні основи партесного співу були викладені в ряді трактатів. Найвідоміший з них і єдиний збережений (у кількох редакціях)— “Граматика мусікійська” (“Граматика музикальна”) Миколи Дилецького. Він написав її різними мовами, в тому числі й українською. "Граматика музикальна" мала практичне призначення - служила для опанування музичної грамоти, давала необхідні знання з теорії музики: про ключі "до", приключові знаки, про звукоряди та інтервали, побудову акордів, ладову теорію та інше. Значне місце у "Граматиці" Дилецький відводить опануванню учнями композиторської техніки для створення як простих композицій, так і складних творів концертуючого стилю. В книзі Дилецького був й спеціальний розділ, в якому він виклав свої принципи та методи дитячого музичного виховання. Дилецький наголошував на необхідності уважного ставлення до дитячих голосів і застосування у навчанні найкращих музичних творів. Музикознавець В.Протопопов про книгу М.Дилецького написав так: "Якби "Граматика" своєчасно була надрукована латиною або італійською мовою, то їй було б забезпечене якнайширше розповсюдження і вплив у Європі. На східнослов'янських землях "Граматика музикальна" тривалий час була основним посібником для композиторів та виконавців.
       
       (На фото зображено кварто-квінтове коло з "Граматики музикальної" Миколи Дилецького. А у розділах Біографія та Творчість - фото титульної сторінки "Граматики музикальної” М.Дилецького).